logo small 1

  0800-210-147

 +38 (061) 220 10 01
  +38 (050) 348 98 88

Замовити

Ми в Facebook

Погодьтеся, що виробництво товарів або їх імпорт в нашу країну без надійного ринку збуту абсурдно. Якість своїх товарів можна підтвердити за допомогою сертифікатів або декларацій відповідності, але для кінцевого споживача, мережі магазинів або контролюючих органів цього недостатньо. Чому? Читайте статтю!

Роздрібний продаж продовольчих і непродовольчих товарів регламентується наступними законами і правилами: Закон України «Про захист прав споживачів», Правила торгівлі продовольчими товарами, Правила торгівлі непродовольчими товарами.

Ці нормативні документи досить об'ємні і вимагають ретельного вивчення. Та й написані вони «сухою канцелярською мовою, містять в собі специфічні терміни. Знайти потрібну інформацію в них звичайно можна, але правильно її зрозуміти і застосувати складніше.

Ще однією особливістю написання законів та інших нормативно-правових актів в нашій країні є можливість двояко трактувати їх положення і вимоги. Невиконання, на перший погляд, не дуже суворих вимог може нести за собою значні штрафи.

З набранням чинності Закону України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» виробник і імпортер несуть відповідальність за невиконання вимог законодавства про захист прав споживачів поряд з кінцевими продавцями їх продукції.

Як підготувати свої товари до продажу, які необхідно оформити документи і що повинно бути написано на етикетці? Про це читайте нижче.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на:

  • належну якість продукції або послуги;
  • безпеку продукції;
  • необхідну доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

  • продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію;
  • продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати документи, які підтверджують належну якість продукції;
  • вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також безпеки для навколишнього середовища встановлюються нормативними документами.

Тепер розберемо по пунктах вимоги цієї статті

Інформація про продукцію, згідно зі ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» повинна містити:

  • назву товару, найменування або вiдтворення знака для товарів чи послуг, за якими вони реалізуються;
  • найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
  • дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх приготування сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм та ін.), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
  • позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
  • дані про ціну (тариф) і умови придбання продукції;
  • * виробник у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить здоров'ю або майну споживача) протягом тижня знімає цю продукцію з реалізації та приводить інформацію про неї до відповідності;
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
  • правила і умови ефективного і безпечного використання продукції;
  • термін придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке виконує його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Документи, що підтверджують належну якість продукції.

Це можуть бути:

  • сертифікат відповідності;
  • декларація відповідності;
  • паспорт якості, виданий підприємством-виробником;
  • санітарно-епідеміологічний висновок;
  • протокол випробувань в атестованій лабораторії;
  • фітосанітарний сертифікат та ін.

Якими нормативними документами встановлюються вимоги до безпеки

Згідно ЗУ «Про стандартизацію» нормативний документ - це документ, який встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як «стандарт», «кодекс встановленої практики», «технічні умови».

Стандарт - це документ, розроблений на основі консенсусу (загальна згода, що характеризується відсутністю серйозних заперечень у більшості зацікавлених сторін) та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, в тому числі продукцію, процеси або послуги, дотримання яких не обов'язково.

Кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів.

Технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процеси чи послуги.

Кодекс усталеної практики та технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Іншими словами, продукція або послуга повинна відповідати вимогам прийнятих в Україні стандартів. В даний час в нашій країні відбувається гармонізація діючих стандартів з європейськими, тому спадщина стандартів, що залишилися з часів СРСР поступово скорочується. Замість них вводяться в дію стандарти, загальноприйняті в Європі.

Згідно ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя і здоров'я, навколишнього середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

На товари (наслідки робіт), використання яких після певного терміну є небезпечним для життя, здоров'я споживача, навколишнього середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється термін служби (термін придатності). Ці вимоги можуть поширюватись як на виріб у цілому, так і на окремі його частини.

Продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги до забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації відповідності та / або сертифіката відповідності, виданого відповідно до законодавства.

Реалізація продукції без маркування національним знаком відповідності та / або без сертифіката відповідності чи декларації відповідності заборонено.